Сегодня

ВГОІ «Союз Чорнобиль України» підтримує рішення

щодо необхідності ретельнішого дослідження зон радіаційного забруднення територій і прийнятті рішення щодо надання статусу населеному пункту лише за результатами здійснення програми «Реабілітація забруднених територій»

Схвалено рішенням Волинської обласної ради від 13.11.2013 №22/44

ЗВЕРНЕННЯ
депутатів Волинської обласної ради до Верховної Ради України та Кабінету
Міністрів України щодо удосконалення державної політики у сфері
подолання наслідків Чорнобильської катастрофи

В область надійшов Експертний висновок (далі - Висновок) Національної комісії з радіаційного захисту населення про радіологічний стан населених пунктів Волинської області, що отримав неоднозначну оцінку органів місцевого самоврядування трьох районів Волинської області (Маневицького, Любешівського, Камінь-Каширського), які зазнали радіаційного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Депутати трьох - вищезазначених районів висловлюють глибоку стурбованість можливістю втрати населеними пунктами статусу постраждалих територій та зміною меж зон радіоактивного забруднення без законодавчо закріплених гарантій населенню та заходів по соціально-економічному розвитку територій у зв'язку зі зміною їх статусу, що може призвести до зростання соціальної напруги в цих населених пунктах.
На переконання представників місцевих громад питання перегляду меж зон радіаційного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи є одним із найважливіших і найскладніших з усіх чорнобильських питань, а тому не може розглядатися без повноцінного щорічного обстеження усіх забруднених територій.
Крім цього, зміна статусу забруднених територій вимагає чітких механізмів у забезпеченні їх подальшої реабілітації, а у соціально-медичній сфері -законодавчо закріплених гарантій населенню.
Відсутність щорічних результатів дозиметричної паспортизації (з 2008 по 2013 рік наявні дані лише за два роки) не дає можливості зробити об'єктивну оцінку сучасного стану радіоактивно забруднених територій, процесів формування доз, отже і створення безпечних умов проживання на цих територіях.
Однак, саме ці - неповні - результати дозиметричного моніторингу стали основою для підготовки висновків експертною групою Національної комісії з радіаційного захисту населення України щодо встановлення та перегляду меж зон радіоактивного забруднення на Волині.
Внаслідок недостатньої роботи по формуванню Державного реєстру осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, втрачається можливість об'єктивної оцінки медичних наслідків Чорнобильської катастрофи та прийняття відповідних управлінських рішень з питань медичного захисту. '
Так, в забруднених районах щорічно стабільно високими залишаються показники захворюваності та смертності від онкологічних захворювань. Починаючи з 2009 року зростає захворюваність на рак щитовидної залози (при тому, що у дочорнобильський період вона не виявлялася зовсім).
Про негативні наслідки забруднення свідчить і ріст темпів інвалідності населення забруднених районів.

Складною залишається ситуація зі станом здоров'я дітей. Так, за результатами медичних оглядів, лише четверта частина серед дітей шкільного віку є здоровими.
З огляду на таку ситуацію, медичні аспекти подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та підвищення ефективності медичної допомоги особам, які зазнали радіаційного впливу, не лише зберігають актуальність, а й надалі мають залишатися пріоритетними.
Процес подолання наслідків Чорнобильської катастрофи має довготривалий характер, вимагає цілеспрямованої діяльності держави. Збереження існуючих підходів до фінансування чорнобильських проблем унеможливлює їх вирішення у повному обсязі навіть у довгостроковій перспективі. Самою лише зміною статусу територій не вирішити проблеми їх реабілітації та відродження.
Таким чином, перегляду меж зон радіаційного забруднення має передувати розроблення державної програми соціально-економічного розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи та, які, пропонується вивести із зони радіоактивного забруднення.
У такому документі має бути відображений комплексний та системний підхід до розв'язання . зазначеної проблеми шляхом об'єднання зусиль центральних і місцевих органів влади, концентрації фінансових ресурсів.
Пріоритетними завданнями такої Програми мають бути:

1. збереження  здоров'я  осіб,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської
   катастрофи;
2. економічне відродження і розвиток територій, що зазнали радіоактивного
   забруднення (але виведені із зон), залучення інвестицій, створення робочих місць;
3. розвиток   інфраструктури   у   населених   пунктах:    будівництво   доріг,
   газопроводів, водогонів, та інших об'єктів інфраструктури;
4. розробка та затвердження  соціально-економічних нормативів розвитку
   таких громад і територій.

Ми вважаємо, що на даний час прийняття рішення щодо перегляду меж зон та виведення населених пунктів із зон радіоактивного забруднення є передчасним і невиправданим, оскільки без об'єктивного моніторингу, без дієвої Державної Програми соціально-економічного розвитку територій, виведених із зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, цей регіон буде приречений на повільне вимирання і набуття нового статусу депресивного.
Підтримуючи занепокоєння представників органів місцевого самоврядування Маневицького, Любешівського, Камінь-Каширського районів щодо передчасності прийняття рішення про виведення населених пунктів із зон радіоактивного забруднення, ми депутати Волинської обласної ради, звертаємося до Вас з проханням:

1. Розробити     державну     програму     соціально-економічного     розвитку
   територій,   які   пропонується   вивести   із   зони   радіоактивного   забруднення
   внаслідок Чорнобильської катастрофи.
2. Напрацювати законодавчі гарантії для мешканців забруднених територій
   (збереження у повному обсязі пільг та компенсацій громадянам).
3. Провести    повноцінну    всеохоплюючу    дозиметричну    паспортизацію
   забруднених територій, наслідком якої має бути прийняття рішення про зміну
   статусу території.